Методи учнівського цілепокладання

Методи учнівського цілепокладання – це:

-         вибір учнями цілей із запропонованого вчителем набору; класифікація складених учнями цілей з п дальшою деталізацією;

-         обговорення учнівських цілей на реалістичність, їх досяжність;

-         конструювання учнями цілей за допомогою алгоритмів, що задані;

-         формулювання цілей на основі результатів рефлексії;

-         співвідношення індивідуальних і колективних цілей, цілей учнів, вчителя, школи;

-         складання учнями власних таксономій освітніх цілей та завдань;

-         розробка ціннісних норм та положень у школі.

Методи учнівського планування. план позначає основні етапи та види діяльності учня щодо реалізації його цілей. Учень фіксує зміни у плані, з’ясовує їх причини, а наприкінці роботи здійснює рефлексію планування.

Методи створення освітніх програм учнів

Створення індивідуальних освітніх програм вимагає від учнів володіння комплексом методів:

-         змістовним баченням предмета своїх занять;

-         становлення головних цілей та напрямків діяльностей;

-         відбором питань та тем, що вивчаються шляхом самовизначення у їх різноманітності;

-         методом планування;

-         методом визначення умов для досягнення своїх цілей;

-         методом адекватної самооцінки та рефлексії.

Методи нормотворчості.

Створення власних конструкцій ( "Як вивчати слово”, "Як спостерігати явище”…)

Методи взаємонавчання.

Учні в парах. Групах або під час проведення колективних занять виконують функції учителя, застосовуючи доступний ним набір педагогічних методів.

Метод рецензій.

Вміння критично сприймати освітній продукт товариша, його усну відповідь, матеріал підручника. Відеофільму, аналізувати їх зміст, виділяти головні моменти – необхідні умови самовизначення учнів.

Методи контролю.

В особистісно-орієнтованому навчанні освітній продукт учня оцінюється за ступенем відмінності від заданого.

Метод рефлексії.

Освітнім результатом навчання є тільки той, що усвідомлений учнем.

Результатом застосування рефлексивного методу може стати сконструйоване поняття, сформульоване протиріччя, знайдений функціональний зв’язок або закономірність, теоретична конструкція предмета, що вивчається, тощо.

Метод самооцінки.

Самооцінка учня випливає з підсумкової рефлексії і завершує освітній цикл.